Важливо! Мінімальний курс для військового з самозахисту від дронів

Перше, на чому наполягали автори, — це на розумінні відмінності дронів (далекобійний чи FPV), а також на кількашаровості захисту, що, у свою чергу, залежить від масштабності атаки. Тут відразу зазначають потребу в оцінці оснащення кожного окремого військовослужбовця спеціалізованими засобами, і визначають ці засоби:

Автори розуміють, що, виходячи з цього, подібним оснащенням має бути споряджений весь особовий склад. Що, певно, для Німеччини, зводить справу нанівець, втім, для України, де солдат від початку війни з 2014 року часто-густо сам оснащував себе, індивідуальний підхід цілком притомний.

Отже, “радіоелектронна розвідка” - що передує виявленню загрози очима чи вухами та потребі сховатися, замаскуватися або змінити позицію - може відбуватися завдяки простому і доступному майже кожному покращенню можливостей щодо виявлення загроз. Наприклад, данська компанія Invisio пропонує гарнітуру T30 із функцією захисту слуху і функцією Drone Aware. Причому це не є додатковим обладнанням, просто навушники T30 “ізолюють характерні для коптерних безпілотників звукові патерни та відтворюють їх із підсиленням”.

Чомусь, минаючи індивідуальні засоби радіоелектронної боротьби (BTRY.ENERGY Journal неодноразово згадував компактну станцію “Верес-2”), автори з Hartpunkt переходять до ураження дронів. Опускаючи “маневрування”, “збивання” починається з налаштування прицільного пристрою стрілецької зброї для підвищення ймовірності влучання у малі безпілотники типу FPV. Для цього пропонують систему HWS C-UAS (Counter Unmanned Aircraft Sight) з коліматорними прицілами EXPS3 та XPS3 від американської компанії EOTECH.

“HWS CUAS має центральну точку прицілювання, оточену переривчастими зовнішніми колами. За твердженням виробника, така конструкція має забезпечувати швидке захоплення цілі. Крім того, кілька резервних позначок допомагають під час ураження рухомих цілей - приціл виконує ту ж функцію, що й зенітний приціл, відомий з кулемета MG3, використовуваний кулеметником у бойових літаках”.

Щодо боєприпасу, то автори говорять про спеціальні патрони з “кількома уражаючими елементами”, що можуть імітувати дію дробовика. Звісно, німці говорять виключно про патрон калібру 5,56×45, прийнятий в НАТО. Але в українських військах вже чимало зброї під цей патрон, від UAR-15, CZ Bren 2 і HK 416 до різних модифікацій американських M4 та M16. Тому ймовірність правильного калібру додає можливість мати подібний патрон, де “після виходу патрона зі ствола вивільняється декілька субелементів, які продовжують політ із невеликим розсіюванням уздовж осі пострілу”. Автори наполягають на ймовірності ураження чи пошкодження дрона вже на відстані 75 м. 

Також автори стверджують, що, якщо кожний окремий індивідуальний засіб від дронів не спрацює, їх об'єднання дасть більшу ефективність.