Від фронту до глобального прогресу

29.06.2026

Російсько-українська війна різко прискорила розвиток роботизації у світі, що зумовило шалений інноваційний бум в усіх сферах буття людини: у результаті цивільне суспільство стрімко наповнюється dual-use рішеннями, частина яких прийшла з фронту.

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal

Коли мова заходить про використання дронів у цивільному житті, на думку одразу спадає доставка товарів, відеозйомка, завдання в аграрній сфері. Та війна в Україні показала, що БПЛА та роботизовані платформи готові заміняти людину й на більш чутливих ділянках.

Одна зі сфер, де безпілотники вже готові зайняти свою нішу, бути ефективними та фінансово вигідними, є трансплантологія. Україна вже наблизилася до цього впритул. Йдеться про ініціативу "Інституту серця МОЗ України", який планує використовувати розвідувальні та бойові безпілотники аби підвищити логістичні спроможності. Справа в тому, що, до прикладу, серце поза людським організмом зберігається орієнтовно 4 години. Зазвичай такі місії виконували за допомогою гелікоптера, вартість польоту якого складає кілька тисяч доларів за годину. Нині, коли повітряний простір закритий, органи транспортують автомобілями. Але найоптимальнішим варіантом для таких місій виглядає використання дронів. Відомо, що клініка вже тестувала безпілотник PD-2 від вітчизняної компанії "Укрспецсистемс", а також дрон коптерного типу.

Ще одним цікавим напрацюванням для цивільного застосування, яке прийшло з фронту, є морські дрони. Йдеться про супровід човнів. Наразі в Україні планують використовувати їх замість того, щоб знищувати судна. Тобто фактично брати під контроль та затримувати комерційні кораблі в Чорному морі, що перевозять підсанкційні товари, та буксирувати їх до портів.

“Якщо судно підкориться, - коментував ситуацію представник ГУР МО, - його супроводжуватимуть до визначеного порту, де воно та вантаж можуть бути конфісковані відповідно до міжнародного права. Якщо ж ні, то можуть бути застосовані інші заходи".

Така ідея виглядає досить перспективно і для монетизації її за кордоном. Українські фахівці за допомогою вітчизняних дронів зможуть забезпечувати безпеку іноземних кораблів у майбутньому, продаючи специфічні послуги.

Американська компанія Palladyne AI в свою чергу представила програмне забезпечення SwarmOS, про яку BTRY.ENERGY Journal писав тиждень тому - SwarmOS здатне трансформувати військовий досвід застосування БпЛА під цивільні задачі. Так, використовуючи технологію “роїв”, дрони можуть бути задіяними до пошукових операцій, спостереження за аварійними зонами, пожежогасіння, доставки медикаментів та необхідного продовольства в малодоступні зони.

Досить перспективним виглядає й застосування НРК у цивільному житті. Зазвичай такі безпілотні платформи з конвеєру розраховані на подвійне призначення, а в залежності від встановленого модуля на комплекс, він підлаштовується під різноманітні задачі. Нещодавно в ДСНС вже залучили французький робот Colossus компанії Shark Robotics. Спецтехніку використали для гасіння пожежі житлового будинку, яка виникла після ворожої атаки. НРК-пожежник може не тільки убезпечувати рятувальників від стихійних лих, а в тому числі від повторних ударів російських терористів у ту ж саму локацію, що вони нерідко практикують.

Показово, що український виробник НРК Tencore створить з Shark Robotics спільні підприємства, що може вказувати на те, що в майбутньому виробники сфокусуються не тільки на військових НРК, а й на цивільному сегменті.

Залучення робототехніки, що з’явилася внаслідок війни, для вирішення цивільних задач, в тому числі й у післявоєнний період - напрочуд чутливе для України питання. Це надасть змогу великій кількості військовослужбовців з фронту менш болісно інтегруватися у цивільне життя. Тим більше, що за будь-яким роботом все ж поки стоятиме людина, а висококваліфіковані кадри залишаються найкращим шляхом до технологічних проривів.

Від фронту до глобального прогресу

Автор:Дмитро Бадьорийспеціально для BTRY.ENERGY Journal

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal