
Парадоксальна ідея ґрунтується на знанні, елементарному для кожного фізика. Ядерне паливо після використання втрачає здатність підтримувати ланцюгову реакцію, але залишається високорадіоактивним і містить суміш ізотопів. Відпрацьоване ядерне паливо перепрацьовують знову, або для повторного збагачення та використання, або для зброї. А вже наступна стадія ядерного палива - це ті відходи, які перетворюють на скло і намагаються захоронити. Не враховуючи при цьому наявність в них тих самих радіоактивних ізотопів, досі енергетично цінних.
Програма DARPA “Радіатор для ват-енергії” має на меті створити легкі батареї з високою енергетичною щільністю - 10 ват на кілограм з багаторічним терміном використання. Стаффорд Шихан, генеральний директор і засновник Project Omega, який і розробляє дану програму, говорить просту і зрозумілу річ: “Якщо сонячні батареї перетворюють сонячне світло на електрику, то у нас будуть перетворювати на електрику радіоактивні елементи”.
Для цього Шихан пропонує взяти ізотоп стронцій-90, а не, скажімо, такий небезпечний, як плутоній-238. Причому, за його словами, подібні радіоізотопні системи вже працюють для космічних проектів, і десятки років - енергетичні елементи Omega складаються з твердотільного або “шматка” ізотопу. Потім вони будуть шаровані разом із напівпровідником для генерації енергії.
І це відповідь не тільки військовим з постійною потребою підзаряджати дрони і радіостанції, а й для всіх цивільних, страждаючих через щоденну необхідність заряджати, як мінімум, телефони, планшети і комп'ютери. А ще - і для тих, і для тих - це вирішення питання перебування у суворих погодних умовах, коли холод забирає енергію з батарей, вимагаючи обігріву, а спека - батареї перенагріває, і їм потрібне охолодження.
Радіоізотопні джерела енергії мають стати міні-генераторами і замінити традиційні батареї вже наступного року. Для цього спочатку був виділений бюджет у 3,4 млн. дол. для підтвердження концепції. Потім оборонний підрядник Пентагону Northrop Grumman (який займається не тільки створенням зброї) проведе обчислювальне моделювання для відповідності стандартам продуктивності. Далі створять міні-ядерний генератор на основі радіоізотопу з ядерних відходів. І - врешті - прототип напівпровідникового перетворювача енергії… І це не рахуючи вирішення всепланетарної проблеми утилізації ядерних відходів.
В Україні ядерних відходів вже немає, на відміну від США, де вони мають обсяг у 100 тис. метричних тонн і зберігаються на 52 реакторних майданчиках. І тепер проблеми, які вони викликали, стануть черговою перевагою.