Як Китай веде гру на випередження у розвитку безпілотних систем

18.09.2025

Китайська батарейна індустрія стрімко змінюється — зростає конкуренція, з’являються нові гравці. Що відбувається і чому це важливо для ринку НРК.

Автор:
Валентин Бадрак
керівник Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Як Китай веде гру на випередження у розвитку безпілотних систем

Як відомо, глава Китаю Сі Цзіньпін у листопаді 2023 року відверто запропонував президенту США Байдену: «Дві такі великі країни, як Китай і США, не можуть собі дозволити повернутися одне до одного спиною. На планеті Земля достатньо місця, щоб дві ці країни були успішними» [1]. У перекладі на звичайну мову це виглядає як «поділити планету між сильними гравцями», або ще гірше, «утворити зони відповідальності найпотужніших диктаторських режимів». Варто нагадати, що офіційні особи США ще минулого року заявляли, що Китай готується до вторгнення на Тайвань до 2027 року, посилаючись на активне нарощування Пекіном кількості винищувачів, військових кораблів і плани подвоїти свій арсенал балістичних та крилатих ракет.

Дві визначальні події вересня ц.р. напевно взаємопов’язані – агресивний виступ Сі Цьзіньпіна після завершення саміту ШОС 1 вересня, розцінений як виклик США та проголошення Китаю найпотужнішим полюсом на планеті; та зухвалі атаки Польщі Путіним 10 вересня.

Це викликає необхідність переглянути, як Китай готується до війн майбутнього упродовж останнього року. Передусім цікавим тестом може бути огляд розвитку сектору новітніх технологій, зокрема безпілотних систем та рух Китаю до інтеграції у зброю штучного інтелекту. Йдеться лише про ключові досягнення, які можуть надати можливість зробити загальні висновки.

Китайські безпілотні носії дронів та «дрономатки»

Почати варто з того, що з середини 2024 року китайський ринок БПЛА переживав бурхливе зростання. За даними Управління цивільної авіації Китаю, кількість компаній, що виробляють дрони, перевищила 14 тисяч, а кількість людей з ліцензіями оператора дронів досягла 225 000.

У березні 2024 року в Китаї продемонстрували безпілотник, здатний швидко розділятись у повітрі на шість окремих мінідронів, створюючи раптовий тактичний удар по противнику. Такий БАК назвали проривом у технології ефективного розділення літального апарату в повітрі. Цікаво, що кожен із мінідронів має лише одну лопать, може зависати і рухатися, як звичайний дрон, та мати власну функцію - управління, розвідка, стеження чи атака. Розробку й випробування нового типу БПЛА проводили в Нанкінському університеті аеронавтики та астронавтики [2]. Зовні такий апарат нагадує квадрокоптер споживчого класу виробництва китайської DJI, однак, досягнувши цільового повітряного простору, він може миттєво розділитись на два, три або навіть шість менших дронів, залежно від завдання в бою. Один солдат може нести кілька таких модулів і за потреби швидко зібрати безпілотник із різними функціями та кількістю дронів для виконання окремого завдання. Інженери в КНР вважають: якщо рій дронів раптово збільшиться в розмірах, система ППО противника буде дезорієнтована і втратить здатність швидко реагувати. Крім того, це матиме потужний психологічний вплив на військових противника й перешкодить їм ефективно протидіяти атаці. Китайські дослідники також розповіли, що, об’єднавши маленькі дрони в один апарат, їм вдалося досягти більшої швидкості польоту, ніж якби вони летіли поодинці.

Видання зауважило, що з початку російсько-української війни Китай подвоїв зусилля з дослідження та виробництва дронів, прагнучи розвинути технології та підвищити економічну ефективність, аби бути готовим до майбутніх конфліктів.

Нерідко КНР випереджала у дронових новаціях Україну та РФ. Так, вже у серпні 2024 року китайська компанія Skywalker представила FPV-дрони, що керуються “на прив’язі” за допомогою оптоволоконного кабелю. Дрони були здатні летати на оптоволокні на 20 кілометрів [3]. Котушка з кабелем довжиною 5 кілометрів важила 1,1 кг, на 10 км - 2,3 кг. FPV-дрони, які керуються за допомогою оптоволоконного кабелю, вже були абсолютно захищені від впливу засобів РЕБ. Крім того, його неможливо засікти детектором БПЛА через відсутність радіосигналів управління та передачі відеосигналу.

Також у 2024 році Китай заявив, що запустить свій перший материнський корабель - носій дронів [4]. Безпілотний літальний апарат Jiutian SS матиме максимальну злітну вагу 15 тонн та розмах крил 25 метрів. Зазначалося, що його крейсерська висота польоту становитиме 15 км, а дальність польоту - 7000 км. Він нестиме понад 100 FPV-дронів для ройових атак, координованих штучним інтелектом.

У травні 2024 року Китай побудував перший у світі спеціалізований корабель для перевезення дронів [5]. Новий авіаносець є четвертим кораблем КНР, про існування якого раніше не повідомлялося. Корабель був спущений на воду ще в грудні 2022 року, однак судно істотно відрізняється від трьох попередніх авіаносців за розмірами. Польотна палуба займає приблизно третину від довжини американського авіаносця - корабель може бути експериментальною платформою для тестування і вдосконалення роботи дронів на морі.

Різнофункціональні безпілотні інновації

У липні 2025 року китайський оборонно-промисловий комплекс представив власну версію дрона V-BAT, фактично скопіювавши технічні рішення американської компанії Shield AI [6]. Новий безпілотник вертикального зльоту і посадки дебютував під час навчань із реагування на стихійні лиха, що проходили на гірському плато в провінції Сичуань. БАК має розмах крил 2,6 метра, висоту 1,8 метра й оснащений одним двигуном. У носовій частині розміщено оптико-електронну систему з денним та нічним каналами. Завдяки модульній конструкції оператори можуть змінювати корисне навантаження залежно від завдань місії — від камер і сенсорів до димових чи освітлювальних систем. Система керування базується на платформі Wenyao компанії CAIG. Вона інтегрує елементи штучного інтелекту, які забезпечують автоматизацію польотних завдань, обхід перешкод і управління роєм безпілотників. Показово, що конструкція апарата майже повністю повторює американський V-BAT: характерна форма корпусу, хвостове оперення, корпус двигуна і розміщення оптичного модуля в носовій частині. V-BАT важить 56,5 кг з яких до 11 кг – корисне навантаження. Він здатен перебувати у повітрі до 10 годин. Розвідувальні можливості дрона забезпечуються потужною оптико-електронною станцією. Головна особливість Shield AI MQ-35A V-BAT у вертикальному злеті та посадці на майданчик площею 4х4 метра.

У серпні 2025 року у Китаї презентували дешеві дрони Black Bee, що здатні діяти роями. Йдеться про досягнення китайського державного оборонного гіганту NORINCO, який представив нове покоління модульних безпілотників для організованого рою [7]. Особливість дронів — їх модульна конструкція, що дозволяє використовувати їх для функцій розвідки, наведення та ураження цілей. Вони можуть діяти у роях і здійснювати автономний політ для скиду боєприпасів у заздалегідь обране місце.

Особливу увагу привернув випуск китайського телеканалу CCTV, де Black Bee стартували одночасно, кожен був озброєний шістьма невеликими бойовими боєприпасами, після чого провели скоординований удар по імпровізованих позиціях противника. Китай називає цю стратегію новою ерою «розумних бойових одиниць», які можуть перевантажувати протиповітряну оборону за рахунок кількості, автономної координації та гнучкого управління.

Наземні роботи Піднебесної

Просувається КНР і у роботах із втілення наземних роботів у військо. У липні 2025 року Народно-визвольна армія Китаю провела тактичні навчання за участю піхотних FPV-дронів і наземних бойових роботів-собак. Метою тренувань було відпрацювання взаємодії між особовим складом і безпілотними системами в умовах сучасного бою [8].

Особливу увагу зосередили на розвідці, точковому зачищенні, вогневому прикритті, прориві оборони та інших елементах наступальної операції. Цікаво, що китайські оператори запускали FPV-дрони нестандартним способом - підкиданням у повітря, а не з землі. Після запуску дрони скеровували в умовні цілі. Такі воїни-роботи здатні виконувати широкий спектр завдань: ведення розвідки, подолання перешкод, транспортування вантажів, включно з боєприпасами.

При цьому зазначалося, що ще рік тому під час спільних навчань Китаю та Камбоджі “Золотий дракон 2024” використовувався робот-собака, озброєний гвинтівкою, для штурмових операцій. Цього разу робот також оснащений гвинтівкою і вже діяв на передовій у складі штурмового підрозділу, підтримуючи піхоту.

Окрім наземних роботів, навчання продемонстрували активне використання дешевих FPV-дронів у китайських піхотних підрозділах. На оприлюднених раніше цього року відео та фото зафіксовано, як китайські солдати масово застосовують FPV-дрони для розвідки й атак. Також під час китайсько-камбоджійських навчань “Золотий дракон 2025” військові застосували БПЛА зі штурмовою гвинтівкою. Дрон інтегрували з автоматом QBZ-95, який забезпечував вогневе прикриття наземних підрозділів.

Як Китай посилює РФ та не дає впасти режиму Путіна

Особливе місце у безпілотній активності КНР посідає підтримка РФ у війні проти України. Наприклад, ще у квітня 2024 року стало відомо, що РФ разом із Китаєм працюють над перетворенням БАК Shahed-136 у баражуючий боєприпас типу "Ланцет". Окрім робіт над заміною та збільшення бойових частин у Shahed-136 у РФ йшлося про перетворення літако-снаряда на баражуючий боеприпас за типом БАК «Ланцет». Між ними існує суттєва різниця - Shahed запускається для ураження стаціонарних цілей і без можливості дорозвідки та донаведення на ціль. Тоді як баражуючий боеприпас призначений для ураження, в першу чергу, рухомих цілей, які може знайти самостійно або завдяки донаведенню на них [9].

Головною відмінністю між ними називали зв'язок, оскільки баражуючому боєприпасу необхідно передавати відео та отримувати команди управління. Отримана українськими фахівцями презентація з виробництва Shahed-136, для вирішення цієї задачі РФ активно співпрацювала з китайськими компаніями. Зокрема, у презентації йшлося про спроби встановити у Shahed-136 російських модулів радіозв'язку. Зазначалося, що продукція китайських компаній таких нарікань не викликала, а випробування модулів зв'язку провели безпосередньо у Китаї. Згадувалися вироби TX900 від китайської компанії VCan Group Ltd (комерційний бренд iVcan), які під час тестів через ретранслятор надали відео у HD-якості на відстані 220 км із затримкою у 60 мс.

В липні 2024 року з’явилися дані, що китайські компанії ще у 2023 році провели наради з іншими компаніями для копіювання технології іранського безпілотника Shahed і почати розробку над новою версією ударних дронів. Після тестів їх мали відправити у Росію в 2024 році [10]. Зазначалося, що надання Росії аналога БАК Shahed означало б поглиблення підтримки Росії Пекіном, попри неодноразові попередження з боку США та їхніх союзників. При цьому китайські оборонні веб-сайти та кілька ЗМІ повідомили, що країна розробляє ударний безпілотник-камікадзе під назвою Sunflower 200, який за зовнішнім виглядом схожий на іранський дрон Shahed 136.

Зрештою у серпні 2025 року китайсько-російська компанія PGI Technology розробила оптоволоконний кабель, посилений кевларом [11]. Довжина котушки становить 5 кілометрів, однак її вага наразі не розкривалася. Напевно тому, що на відміну від звичайного волокна, цей варіант вирізняється значно вищою надійністю. Зокрема, застосування такого кабелю може істотно зменшити кількість розривів під час маневрування, особливо в складній місцевості — лісистій або щільно забудованій. Водночас посилення кевларом призводить до збільшення маси котушки, що обмежує дальність польоту дронів та зменшує можливе бойове навантаження.

Деякі висновки

Варто визнати, що Китай пильно слідкує за технологічними новинками на російсько-українській війні та отримує всю необхідну інформацію від РФ. Допомагаючи Росії удосконаленню безпілотних систем, Китай нерідко діє на випередження та інтегрує технології, які щойно були випробувані війною.

Акценти конструктори КНР роблять на створення невразливих до РЕБ тактичних дронів, створення інноваційних рішень щодо застосуванню роїв безпілотників, також активно використовуються безпілотні платформи як носії інших дронів.

Найбільші зусилля КНР спрямовані на забезпечення повної автономії дронів та використання в них елементів штучного інтелекту.

В цілому можна визначити, що за означеними напрямками розробок Китай знаходиться серед світових лідерів створювачів безпілотних безпілотних систем.