Як прискорити розвиток передових оборонних технологій в Україні

18.11.2025

Україна потребує єдиного центру розвитку оборонних технологій для досягнення технологічного відриву від РФ. Україні потрібна власна DARPA.

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Як прискорити розвиток передових оборонних технологій в Україні

Шалений тиск на фронті у 2025 році, не менш шалений дефіцит людей в окопах та відчутні переваги противника у кількості особового складу (тільки аналіз новостворених корпусів свідчить про перевагу аналогічних оперативно-тактичним з’єднань противника в середньому у 2 – 2,5 рази) та у озброєннях вимагають нових рішень. Особливо, на тлі визнання, що у поточному році Україна не могла похвалитися технологічним лідерством на фронті та майже постійно рухалася навздогін противника. Передусім у масштабуванні технологічних досягнень та інноваційних рішень.

Широкомасштабна війна вперше в новітній історії України на чільне місце в умовному рівнобедреному трикутнику поставила саме ОБОРОННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВИ (як це зазвичай було у розвинених державах світу). Тоді як два «нижні» кути посіли оборонно-промисловий комплекс (ОПК) та військово-технічне співробітництво (ВТС) – це плечі, на які спирається розвиток армії в широкому сенсі цього поняття. Навіть не з початком «великої війни», а частково з середини 2022 року (умовним стартом можна вважати створення «Армії дронів» в Мінцифри та з формальним стартом в державі «ракетної програми») почався етап внутрішніх «надзусиль» для нарощування бойових спроможностей Сил оборони (СОУ) шляхом збільшення розробок та виробництва вітчизняних озброєнь і військової техніки (ОВТ). Недоліками періоду «надзусиль» держави виявилися відчутні похибки у адмініструванні ОПК та ВТС – тільки з «перезапуском» роботи Мінстратегпрому, який до квітня 2023 року практично був паралізований, почався етап удосконалення управлінської моделі ОПК-ВТС, який триває до нинішнього моменту. На жаль, внаслідок непрофесійності та недбалості менеджменту Міністерства стратегічних галузей промисловості (ліквідованого в липні 2025 року) не було забезпечено вчасну й повноцінну релокацію розробників зброї, було допущено виток важливої інформації про підприємства ОПК, які до того ж, залишалися незахищеними фізично.

Водночас чимало кроків вдалися да надали результат - фактично йдеться про впровадження з середини 2023 року нової військово-промислової політики (ВТП) держави та загального адміністрування ОПК. Центральним питанням в системі нарощування ОПК України залишається створення оптимальних умов для технологічного відриву від Росії (в тому числі і за допомогою західних партнерів). До того ж, Україні слід позбутися критичної залежності від іноземних держав у забезпеченні протистояння з РФ, оскільки саме такий рівень залежності не дозволив скористатися унікальними можливостями у досягненні стратегічних переваг над противником у період 2022 - 2024 років. Розвиток технологій і виробництв було значно прискорено саме у 2025 році – але для технологічного відриву від РФ цього виявилося замало.

Слід зауважити, що для України не є доцільним копіювати якусь конкретну іноземну систему розвитку технологій - при удосконаленні національної моделі розвитку технологій варто врахувати деякі особливості ОПК України.

Передусім широкомасштабна війна Росії проти України спричинила вибухове зростання кількості оборонних розробок та й самих оборонних виробництв. Як приклад, якщо у 2015 році розробками та виробництвом безпілотних авіаційних комплексів (БАК) займалися понад 30 підприємств, а закуповувалася продукція 5-7 фірм, то вже у 2023 році їх кількість зросла до 200 підприємств, до СОУ потрапило 62 типи БАК. На кінець 2024 року в СОУ вже було понад 200 типів БАК. Це одне із багатьох свідчень наявного науково-конструкторського потенціалу.

Від початку війни РФ у 2014 році експертні, конструкторські та промислові кола лобіювали створення системи розвитку технологій як можливість: а) здійснення оцінки та відбору найбільш важливих проєктів з розвитку ОВТ; б) цілеспрямованого залучення коштів держави на передові проєкти з розвитку ОВТ; в) покращення умов для інвестицій в ОВТ приватного та іноземного бізнеса; г) (головне) переходу держави до координуючої ролі у сфері розвитку нових, сучасних ОВТ.

Для цього лобістами передбачалося створення Агентства передових оборонних технологій. Багато хто порівнював ідею агентства з наміром взяти приклад із США та створити українську версію DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency або Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США).

Перші реальні спроби створити систему розвитку технологій з’явилися на рівні 2018-2019 років – шляхом організації тісного співробітництва ДК «Укроборонпром» з Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ), який мав відкриту ділянку презентації нових технологій для інвесторів Sikorsky Challenge. У цій ідеї були певні перспективи, але ключовий недолік – відсутність централізованого й системного фінансування, - не надав можливість розвитку передових рішень у систему.

Після зміни влади новий глава держави В. Зеленський у лютому 2020 року видав указ №59/20, який передбачав реформування системи управління ОПК та створення системи розвитку технологій – через Агентство оборонних технологій (Агентства). Розглядалася можливість залучення до Агентства Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки та Секції прикладних проблем при Президії Національної академії наук України, а також відповідних НДІ Міноборони України. Однак до 2024 року Агентство не з’явилося.

Широкомасштабне вторгнення РФ обумовило специфічність національної системи розробок і виробництв ОВТ – спорадичними зусиллями утворилися сегменти (ділянки) технологічного розвитку та їх організаційні надбудови – міністерства й відомства, які узялися за окремі напрямки створення ОВТ. Умовний розподіл утворювався в залежності від наявності ресурсів, доступу до технологій та до відповідного персоналу.

Ще у 2022 – 2023 роках було утворено кілька ділянок розвитку інноваційних рішень у зброї.

Міністерство цифрової трансформації у липні 2022 року спільно з Міноборони, Генштабом ЗСУ, Держспецзв’язку в межах фандрейзингової платформи UNITED24 оголосили перший збір на «Армію дронів». Згідно з Мінцифри, протягом року збори на безпілотники для України підтримували донори зі 100 країн. В результаті, вдалося забезпечити дронами понад 200 підрозділів. У квітні 2023 року вже продемонстрували підводні дрони. Потім з’явився конкурс Drone Hackathon – перші спроби постановки завдань для промисловості. Обмеженість можливостей Мінцифри у співпраці виключно з приватним сектором, де проєкти не можуть бути капіталоємними.

СБУ самостійно розпочала виготовлення морських надводних дронів, які Україна успішно використовувала для атаки на Кримський міст та російські кораблі, налагодили на території країни на одному з підземних виробництв.

ГУР Міноборони розпочало та координувало розробки нових ударних морських дронів MAGURA V5.

Створений в Міноборони Акселератор інноваційного розвитку фокусував зусилля на кілька напрямків, центральними з яких стали БАК, РЕБ та наземні роботизовані комплекси (НРК). Серед досягнень Акселератора – запровадження спільно з Генштабом ЗСУ системи 9-бальної оцінки наявних технологій.

Мінстратегпром залишив за собою найбільш ємні проєкти від координації серійного виробництва боєприпасів до розробок ракет і ЗРК.

Намагалися посилити роль і НТУУ КПІ, який для удосконалення роботи створив Інституту передових оборонних технологій.

Хоча зусилля окремих структур принесли позитивні результати, відсутність централізованого підходу має низку недоліків.

Слабка система адміністрування й часто невдало підібраний менеджмент гальмує розвиток технологій, включно в рамках ВТС.

Відчутно зростала та залишається небезпека внаслідок відсутності системи фізичного захисту підприємств та належного захисту інформації про ОПК. Удари по підприємствам «Укроборонпрому» нанесли вражаючі руйнування та втрати, наприклад, персоналу ракетної промисловості.
Відсутня система відбору пріоритетів розробок. В результаті Україна відчутно відстає від РФ як у розвитку технологій (понад рік не вдавалося вийти на аналоги БАК типу «Шахед» та «Ланцет»), так і масштабуванні технологій у серійних виробництвах.
Відбувалося та досі має місце розпорошення фінансових ресурсів, нерідко підприємства дублюють розробки. Замість синергії має місце роз’єднаність, об’єднати зусилля різних відомств немає кому – відсутня уніфікація озброєнь. При цьому держава досі не фінансує саме розробки приватних підприємств. Наприклад, в арсеналах України залишилося чимало авіаційних бомб (КАБ) вагою 250 та 500 кг. Тобто, не треба повністю створювати нову авіабомбу, а розробити лише УМПК - універсальний модуль планування та корекції. На сьогодні щонайменше чотири компанії розробляють УМПК для авіаційних бомб. При цьому, три з них – приватні підприємства, а ще одне – «умовно державне». Бо вже направило відповідні документи на приватизацію, хоч зберігає статус державного. Військові супроводжуть проєкт та надзвичайно зацікавлені у появі такого озброєння в ЗСУ. Але можуть лише спостерігати за процесом, визначаючи, яка компанія виривається вперед. Бо фінансів держава на цю справу не виділяє.
Досі практично відсутні проєкти, де б держава виступила координатором (за виключенням ділянки Brave1) та інтегратором розвитку систем озброєнь. Як у 2017 році держава не спромоглася після представлення БАК «Горлиця» зробити його ударним, так і в 2023 році, маючи близько 25 підприємств – розробників НРК, маючи готовий до використання комплекс керованого ракетного озброєння від ДержККБ «Луч» та додатково удосконалену систему наведення ракетного озброєння розробки приватного підприємства «Рамзай», держава виявилася нездатною зробити НРК з протитанковим озброєнням. Державний координатор міг би забезпечити й розвиток виробництва, від приміщень до сучасних верстатів (йдеться про новий тип ОВТ, створений на базі наявних, вже розроблених елементів, вузлів).
Відсутня система уніфікації ОВТ, коли б вітчизняними підприємствами відбиралися найкращі рішення з українських та іноземних зразків ОВТ та об’єднувалися (інтегрувалися) у новітній зразок. Потрібен також моніторинг світових досягнень у розвитку ОВТ, аналіз використання ОВТ під час війни та створення механізму уніфікації ОВТ майбутніх ЗСУ (СОУ).

Як можна удосконалити ситуацію із розробками нової зброї та модернізацією наявної

В першу чергу варто зазначити, що незважаючи на безперечно позитивний досвід СБУ, ГУР Міноборони та Мінцифри, настав час об’єднувати зусилля та таки створити єдиний центр розвитку технологій і прийняття відповідних рішень – від уніфікації до вибору пріоритетів тих чи інших типів озброєнь. Передусім, кожне із відомств має певні обмеження, але без припинення поточних напрацювань варто підняти рівень як завдань, так і координації діяльності. Це крок до синергії.

Оскільки усі повноваження та функції Мінстратегпрому перейшли до військового відомства, логічним було б саме для Міноборони, яке є ключовим замовником озброєнь, стати головним координатором розвитку оборонних технологій. І саме в МОУ створити згадане вище Агентство, яке зможе також координувати й інші державні й приватні ініціативи. Наприклад в межах НТТУ КПІ з’явився НДІ передових оборонних технологій, у приватному секторі створено Науково-дослідний центр оборонних технологій. Але саме МОУ є першим та основним отримувачем оціночних даних та визначеними пріоритетами у попиті озброєнь для СОУ від Генштабу ЗСУ. Саме в МОУ концентрується найбільш фаховий персонал, що має переробляти як інформацію від Генштабу ЗСУ, так і вести моніторинг щодо досягнень у світі. Крім того, саме МОУ разом Генштабом ЗСУ моє проводити аналіз використання ОВТ під час війни та концентрувати висновки у такий спосіб, щоб вони одразу використовувалися у ході розвитку чи удосконалення нових чи наявних в СОУ озброєнь.

По відношенню до наявних центрів та ділянок розвитку технологій (Мінцифри, СБУ, ГУР МОУ, НАНУ, НТТУ КПІ та інші) МОУ може здійснювати загальну координацію – що переважно має місце. Однак для удосконалення координації важливо: а) вийти на рівень постановки завдань щодо удосконалення тих чи інших характеристик ОВТ; б) вийти на рівень керування проєктами, що передбачають інтеграцію команд державних та приватних підприємств – тобто під егідою МОУ та в рамках його мають створюватися та працювати відповідні профільні консорціуми. Ці консорціуми обов’язково мають охоплювати й розробки озброєнь за гроші держави. Так само як і окремі приватні розробники мають отримувати ресурси на проведення пошуку нових рішень у сфері розвитку озброєнь. Щодо проєктів ВТС інших відомств, МОУ має вести загальний нагляд, переслідуючи інтереси СОУ.

Для реалізації означених ініціатив МОУ також варто сформувати та очолити Науково-технічний комітет (або Науково-технічну раду) з питань озброєнь ЗСУ. До такої структури можуть входити (за згодою), окрім ЦНДІ ОВТ ЗСУ та представників усіх експлуатантів ОВТ в СОУ, провідні конструктори ОВТ, профільні вчені та керівники найбільш значимих підприємств ОПК (усього до 25 – 30 осіб). Як постійно діючий консультативно-дорадчий орган для розгляду наукових та практичних рекомендацій, такий комітет (рада) міг би надавати фахові оцінки проєктам ОВТ, проводити консультації або дискусії щодо вибору (пріоритетності) тих чи інших технологій або оборонних систем. Це зробило б рішення керівництва МОУ повністю обґрунтованими та авторитетно аргументованими. Крім того, на базі одного НДІ МОУ (ймовірно, НДІ ОВТ ЗСУ) варто створити підрозділ з детального моніторингу світових досягнень у розвитку ОВТ та система уніфікації ОВТ майбутніх ЗСУ (СОУ), коли б вітчизняними підприємствами відбиралися найкращі рішення з українських та іноземних зразків ОВТ та формувалися б пропозиції щодо локалізації виробництв, отримання (закупівлі) ліцензій та розвитку тих чи інших технологій.

Такий підхід дозволить зберегти напрацювання усіх наявних відомств у розвитку технологій, без широкого розгортання структури Агентства оборонних технологій, але провести ті важливі удосконалення, які дозволять МОУ координувати та спрямовувати роботу інших відомств у питаннях розвитку усіх нових оборонних технологій. Цілком логічним буде також «точкою входу» нових розробок - стартапів залишити вже наявну ділянку – урядовий техно кластер Brave1.

Як прискорити розвиток передових оборонних технологій в Україні

Автор:Валентин Бадракдиректор Центру досліджень армії,конверсії та роззброєння

Як можна удосконалити ситуацію із розробками нової зброї та модернізацією наявної

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння