
Вчора подкасту Meidas Defense, утворений з колишніх військових армії США, а тепер журналістів, випустив 17-хвилинний фільм-репортаж Drone Hunters of Kherson, знятий ще восени 2025 року. Фільм про те, як відбувається полювання на дрони в чорноморських містах, атакованих російськими агресорами. Співзасновник та кореспондент Meidas Defense, колишній пілот військово-морської авіації США, зараз журналіст, Кен Харбо, їде на фронт, на власній машині перетинає кордон Херсонської області, щоб зняти репортаж про новітню війну - війну дронів.
Він доєднується до групи “мисливців за дронами”, ходить повз знівечені багатоповерхівки Херсону і спалені машини. Показує кадри самих російських дроноводів, викладених ними ж в «телеграм» - як ті роблять скиди з коптерів на звичайних людей, як атакують за допомогою FPV цивільні машини.
Наші солдати просять бути Кена обережним, і дивитися під ноги, бо можуть бути сюрпризи, як в кадрі, використаного в репортажі, де їжачок замість листячка і яблучок наколов собі на спинку російський «лепесток», радянську протипіхотну міну ПФМ-1, зроблену по формі листочка.
Кен їздить під сітками, натягнутими повз і над дорогами; іноді наші бачать ворожі дрони і відкривають по ним вогонь. Потім американському гостю показують «павутину» оптоволокна, намотаного на дерева і паркани. Показуючи її глядачу, він пояснює наскільки вона тонка – тонша за волосся, - а солдати показують, як її треба рвати, просто ламаючи пальцями.
Його завозять до артилерійського розрахунку, чия гармата схована фактично під землею. Як і самі солдати. «Відчувається Перша світова війна, - каже поза кадром журналіст. – Але що дивовижно в цій війні - це суміш окопної війни і “Термінатора”.
Переїжджаючи до Одеси, в акурат 7 жовтня 2025, в день народження путіна, Кет Харбо бачить черговий масовий удар по місту і порту дронами і ракетами, і резюмує про путіна – “він сам подарував собі це – тероризувати українських мирних жителів”.
Безупинний фільм, без паузи на роздуми чи рефлексію. Drone Hunters of Kherson дозволяє рефлексувати тільки після закінчення, коли набралося через край нестримного бажання паузи, і залишається тільки думати.
Перед фіналом журналіст робить висновок з усього побаченого. “У мене таке відчуття, що я побачив майбутнє війни, - каже він. – І це - факт, факт в тому, що колись дешева артилерія, останні 100 з гаком років завдаючи масових жертв, тепер замінена чимось високотехнологічним і ще дешевшим - безпілотниками. Мені здається, що ми не зовсім усвідомлюємо наслідки цього”. А, оскільки, автор фільму американець, він, після відвідин України, ставить важливу крапку, яка, по суті, є багатокрапкою – фіналом з відкритим фіналом. “Я впевнений - якщо Америка не винесе уроків з того, що відбувається тут, ми програємо нашу наступну війну”. Це напряму перегукується з інтенцією доктора Ніколаса Гвосдев, директора Програми національної безпеки в Інституті досліджень зовнішньої політики США, про текст якого вчора btry.energy давало матеріал… Уроки, всі просять вчитися. Аби дослухалися.
Автор: btry.energy